Коли ми відкриваємо герметичну ємність з водою, всередину миттєво потрапляє навколишнє повітря, яке містить мікроорганізми, спори грибків та пил. Очищена питна вода сама по собі є чистим середовищем, але після контакту з киснем та бактеріями, які неминуче потрапляють туди навіть під час звичайного ковтка або просто з повітря, запускаються природні процеси біологічного та хімічного характеру. Крім того, якщо пити безпосередньо з шийки пляшки, бактерії з ротової порожнини потрапляють у воду і починають активно розмножуватися. Сама вода не псується в класичному розумінні, як швидкопсувні продукти, але її мікробіологічні показники поступово погіршуються, що може зробити її небезпечною для здоров’я при тривалому зберіганні без дотримання певних температурних умов.
За умов кімнатної температури, яка зазвичай коливається в межах від двадцяти до двадцяти п’яти градусів за Цельсієм, відкриту велику ємність або звичайну пляшку очищеної води рекомендується використати протягом трьох-п’яти днів. Протягом цього короткого проміжку часу кількість мікроорганізмів, що потрапили всередину з повітрям, залишається в межах безпечної норми, яка нездатна зашкодити травній системі здорової дорослої людини. Якщо же вода стоїть відкритою понад тиждень у теплому приміщенні, концентрація бактерій може значно перевищити допустимі санітарні ліміти, навіть якщо візуально рідина залишається абсолютно прозорою і не має явного стороннього осаду чи неприємного запаху.
Низькі температури суттєво сповільнюють життєдіяльність та репродукцію більшості видів бактерій і мікроскопічних водоростей, тому зберігання відкритої пляшки в холодильнику є найкращим способом продовжити її свіжість. У прохолодному середовищі при температури від двох до6 градусів вище нуля очищена питна вода може зберігати свої первинні властивості та залишатися абсолютно безпечною протягом семи-десяти днів. Проте навіть у холодильнику ємність повинна бути обов’язково щільно закрита рідною кришкою, оскільки вода має властивість швидко вбирати в себе сторонні запахи від інших продуктів, що зберігаються поруч, наприклад, від сиру, риби або відкритих консервів.
Головними ворогами свіжості питної води після розгерметизації упаковки є пряме сонячне світло та висока температура навколишнього середовища. Ультрафіолетові промені, потрапляючи на прозорий пластик або скло, створюють ідеальний парниковий ефект усередині пляшки, що стимулює бурхливий розвиток фотосинтежуючих мікроорганізмів та зелених водоростей, через які вода з часом може зацвісти. Також критичним фактором є спосіб споживання, адже звичайний дотик губ до шийки пляшки збільшує мікробіологічне навантаження в тисячі разів порівняно з використанням чистого скляного або керамічного посуду для наливання рідини.
Для збереження максимальної користі та чистоти воду слід тримати в затемненому прохолодному місці, подалі від побутових приладів, які виділяють тепло, та речовин із різким запахом. Першими ознаками того, що рідина стала непридатною для вживання без попереднього кип’ятіння, є поява ледь помітного затхлого або болотного запаху, зміна смаку на гіркуватий чи солодкуватий, а також виникнення слизького нальоту на внутрішніх стінках самої пластикової чи скляної тари. За наявності хоча б одного з цих симптомів таку воду краще використовувати виключно для технічних потреб або поливу домашніх рослин, щоб уникнути ризику легкого харчового отруєння.
