Лужна вода — це вода з рівнем pH вище 7, тобто зміщеним у лужний бік. У продажу так найчастіше називають воду з pH 8–9,5. Сам по собі підвищений pH не робить воду кориснішою: організм має власні механізми підтримання кислотно-лужного балансу, і напої на них практично не впливають.
Шкала pH має діапазон від 0 до 14. Значення 7 — нейтральне, нижче — кисле середовище, вище — лужне. Різниця в одну одиницю означає десятикратну зміну, тому вода з pH 9 приблизно в сто разів «лужніша» за нейтральну.
| Рідина | Приблизний pH |
| Лимонний сік | 2–3 |
| Шлунковий сік | 1,5–3,5 |
| Водопровідна вода | 6,5–8,5 |
| Кров людини | 7,35–7,45 |
| Лужна вода в пляшках | 8–9,5 |
Українські санітарні норми допускають для питної води діапазон 6,5–8,5. Тобто звичайна вода з крана або бутля цілком може бути слабколужною — і про це просто не пишуть на етикетці.
Це найпоширеніший міф навколо теми. Кислотність крові тримається в дуже вузьких межах — приблизно 7,35–7,45. За цим стежать нирки, легені та буферні системи крові, і зміщення тут означало б серйозний стан, а не результат випитої склянки.
До того ж будь-яка вода спершу потрапляє в шлунок із його кислим середовищем, де її pH одразу вирівнюється. Тому обіцянки на кшталт «виводить токсини», «знижує кислотність організму» чи «запобігає хворобам» наукового підтвердження не мають.
Що справді працює — це банальніше: коли вода смачна й приємна на смак, її просто випивають більше. І саме достатня кількість рідини має доведене значення для самопочуття.
Поляну Квасову, Лужанську чи Свалявську часто називають лужною водою — і це правда. Але за класифікацією це лікувально-столові води з високою мінералізацією.
Їх пʼють курсами й зазвичай за рекомендацією лікаря. Замінювати ними щоденну питну воду не варто: разом із лужністю ви отримуєте значну дозу солей, яка при постійному вживанні організму не потрібна.
Найпопулярніші поради — додати соду або лимон. Обидві мають нюанси.
Побутові іонізатори змінюють pH тимчасово й нестабільно, а перевірити результат без pH-метра неможливо.
Здоровій людині склянка лужної води нічим не загрожує. Питання виникають при регулярному вживанні у великих обʼємах.
Обережності потребують ті, хто має захворювання нирок, знижену кислотність шлунка або дотримується обмеження солі за призначенням лікаря. У таких випадках і лужну воду, і лікувально-столові мінеральні води варто обговорити з лікарем, а не призначати собі самостійно.
Оптимальний варіант — вода з pH, близьким до нейтрального, у межах норми 6,5–8,5, зі збалансованим мінеральним складом і без надлишку солей. Саме така вода підходить і для пиття, і для приготування їжі щодня — без курсів, обмежень і маркетингових обіцянок.
