Технічно дистильовану воду пити можна — вона не отруйна і не завдає шкоди від однієї склянки. Але як постійне джерело питної води вона не підходить: у ній повністю відсутні мінеральні солі, вона має прісний «порожній» смак і при тривалому вживанні може порушити водно-сольовий баланс.
Дистиляція — це випаровування води з подальшою конденсацією пари. Під час кипіння молекули води піднімаються, а солі, домішки та мікроорганізми залишаються в ємності. Результат — рідина без будь-яких сторонніх речовин.
Саме тому дистильовану воду використовують там, де домішки заважають: в автомобільних акумуляторах, парових прасках, зволожувачах повітря, медичних автоклавах і лабораторіях. Для техніки це ідеальна вода, для людини — ні.
Тут найчастіше виникає плутанина. Очищена вода з доставки — це не дистилят. Принципова різниця в тому, що після очищення воду додатково мінералізують, повертаючи їй збалансований склад кальцію, магнію та інших елементів.
Дистильована вода — це, по суті, хімічно чиста H₂O з мінералізацією, близькою до нуля. Очищена мінералізована — вода з контрольованим складом, з якої забрали шкідливе і залишили корисне. Різниця між ними приблизно така сама, як між порожнім і накритим столом.
Ще один поширений варіант — вода після побутового осмосу. Зворотний осмос видаляє більшість солей, і без додаткової мінералізації результат за складом наближається до дистиляту. Тому якщо вдома стоїть осмос-фільтр, варто перевірити, чи є в системі мінералізатор.
Одна-дві склянки нічого не змінять. Проблеми можуть зʼявитися при систематичному вживанні як єдиного джерела рідини.
Вода без мінералів має нижчий осмотичний тиск, ніж рідини організму. Це означає, що вона швидше виводиться нирками, гірше втамовує спрагу і не компенсує втрати солей, які ми віддаємо з потом. З часом це може позначитися на балансі електролітів — кальцію, магнію, калію.
Додайте до цього неприємний «плоский» смак. Пити таку воду просто не хочеться, і щоденний обʼєм рідини знижується непомітно.
Свіжий дистилят має pH близько 7 — нейтральний. Але вже за кілька годин контакту з повітрям вода поглинає вуглекислий газ і pH знижується до 5,5–6. Це не критично, але помітно нижче за норму питної води — 6,5–8,5 за українськими стандартами.
Є ситуації, де саме відсутність солей є перевагою. Дистилят не залишає накипу в приладах, не псує акумулятор, не дає плям на скляних поверхнях і дозволяє точно приготувати розчин у лабораторії.
Для побуту це прасування, зволожувач повітря, доливання в систему охолодження авто, догляд за акваріумом. А для пиття й приготування їжі є варіант, який дає чистоту без «порожнечі» — очищена вода зі збалансованим мінеральним складом.
